Урожай громаді

Підсумки регіонального конкурсу на найкращу розповідь учнів «Учитель очима і серцем дітей»

Опубліковано: 25-02-2016


Урожай громаді

Благодійний фонд «Урожай - громаді» провів конкурс  «Учитель очима і серцем дітей» серед сільських шкіл Черкаської (Звенигородський, Городищенський, Канівський, Корсунь-Шевченківський, Катеринопільський, Лисянський, Тальнівський райони) та Київської областей (Миронівський, Богуславський райони).

 Було надіслано 72 роботи, які представлені фото- та відеопрезентаціями, письмовими розповідями, малюнками та віршами, з них 7 робіт є колективними. Взяли участь більше ста учнів з 26 населених пунктів, номінувавши 56 учителів. З них стали переможцями - 28 освітян!

БФ «Урожай громаді» приєднується до щирих учнівських привітань з нагоди професійного свята вчителів, яке традиційно відзначають у першу неділю жовтня. Бажаємо, щоб зерна доброго, розумного, вічного сторицею зійшли у душах ваших вихованців на благо українського народу.

     Читаючи роботи, ми не тільки уявою побували на уроках, засіданнях гуртків, екскурсіях по різних куточках України, а й побачили, як люблять, цінують, поважають вас, шановні педагоги.

    Особливо зворушили дитячою безпосередністю, щирістю розповіді найменших про свою першу вчительку. А якщо ця вчителька ще і мама! Ось як пишуть Станіслав та Юлія Трохименко із Шубиних Ставів Лисянського району про Людмилу Юріївну:

Мама вчителька! Щасливий!

Всі так заздрили мені,

Коли з мамою я...

Йшов до школи день при дні.

Ввечері лягаю спати,

Прошу казку розказати,

Як всім дітям перед сном.

Де там. Мама за столом.

Пише, пише, щось листає

І на мене не зважає.

А щось скаже - я й так знаю:

"Плани тільки допишу

І контрольні перевірю -

Все, що хочеш, розкажу...

Чи розповідь Овсієнка Дмитра з села Калинівки  Городищенського району, що йому найбільше пощастило, тому що його першою вчителькою є його мама - Наталія Володимирівна. І він найбільше знає, як їй буває нелегко, як вона готується до уроків, як хвилюється за дітей. Майже щоночі, коли всі мами лягають відпочивати зі своїми дітками, його мама ще довго сидить над зошитами, книжками… А для Олександра Сізова з цієї ж школи Кухарська Оксана Іванівна стала як мама. Тому їй  подяку він написав віршем.

    Про найкращу вчительку з Миронівки початкових класів – Міщенко Марину Іванівну написала учениця 4 класу Прокопенко Олександра,  яка згадує та дякує за глибокі знання і  дивовижні подорожі!

А учні 2 класу Литвин Арсен, Михайлішіна Анастасія із села Бобриця Канівського району ось як розповіли та надіслали  яскраву фотопрезентацію і вірш про Пастернак Людмилу Володимирівну: « Наша вчителька – найкраща,  любить нас вона, дітей. В голові у неї завжди безліч  є ідей!  Вона з  нами в ігри грає, читать, писать научає! Усіх дітей школи до пісень привчає».

     Найкращі слова про свою вчительку Котівську Наталію Миколаївну з с. Чаплинки Лисянського району повідали нам та намалювали  малюнок Калатенко Вікторія та Хавчук Максим.

Учні 7 класу Калугіна Анастасія,  Горопека Вікторія та Філіпченко Катерина з Вільшанської школи Городищенського району розповідають, що перша вчителька -Карпенко Валентина Дмитрівна -  заклала перші цеглинки у їхню міцну фортецю знань. Тому саме їй висловлюють «безмежну подяку за те, що не тільки навчила їх читати і писати, а й любити і поважати батьків, дорослих, виховала в них жагу до знань, потребу цінувати кожну хвилину життя і робити щось корисне для інших. Низький уклін Вам, Валентино Дмитрівно, за невтомну працю і терпіння, за мудрість Ваших порад і теплоту Вашої душі, за віру й любов до життя».

     Не забули і самі найменші про своїх вихователів-педагогів. Як пише Писаренко Діана з мамою з с. Кірове Корсунь –Шевченківського району про виховательку дитячого садка  - Толюпу Інну Валентинівну, яка  «веде дітей маленькими кроками в доросле життя. Вона вчить малюків охороняти природу і дбати про неї.  Ми дякуємо нашій виховательці за її вміння та добре серце».

Учні 9 класу Воронківського НВК Городищенського району повідомляють, що усім їм пощастило з класним керівником - Карпенко Віталією Анатоліївною. Адже в ній «захоплює  дивовижна ерудиція, невичерпна й водночас цілеспрямована енергія, доброзичливість, з якою вона ставиться до нас, своїх учнів, а також до всіх людей, які її оточують. Саме Віталія Анатоліївна навчила нас бути мужніми».

Про Вчителя з великої літери - Бублій Тетяну Іванівну -  з Журавського НВК цього ж району написала  Швидка Тетяна. На уроках з учителем учні мандрують цікавими шляхами літературних героїв, а також разом переживають драми та надзвичайні події. Для них учитель – «як зоря, до якої всім тягтись і тягтись, вона – це радість щогодини і щохвилини!»

Про чудового класного керівника Затолоцьку Олену Петрівну надіслали найбільші колективні роботи з Хлистунівки Городищенського району. Яскраві фотопрезентації надіслали учні 9 класу, де з радістю повідомляють, що «турбується про них, згуртовує, оберігає, мирить і радіє їхня КЛАСНА МАМА». А Назар Салій  про Олену Петрівну, його тітоньку,  додає:

Гордий я за неї дуже. Вона – гарна і розумна.

Та й зі мною вона дружить.

З нею весело й цікаво:

Вдома, в школі, скрізь і всюди.

Її дітки дуже люблять

Й поважають усі люди.

Я б хотів, щоб усім діткам

Пощастило як мені:

Щоб у них, у всіх у школі

Були тьоті-вчителі!!!

А з якою ніжністю та любов’ю пише  про Вчителя з великої літери Саєнко Вікторія з Рижанівки Звенигородського району. Бринько Світлана Олексіївна — учитель української мови та літератури —щиро закохана не тільки у свій предмет, а й у вихованців, з посмішкою  зізнається нам : «Я ні на хвилину не пошкодувала обравши цю професію… той день, коли я зробила свій вибір, був дійсно щасливим …»  Що можна сказати про таку людину? « Ми просто щасливі, бо в нас є такий наставник! Дякуємо Вам, Світлано Олексіївно».

Про  свого  вчителя – Білу Валентину Володимирівну  з Онопріївського НВК Тальнівського району надіслали фотопрезентацію  Бондар Карина, Кучугура Дмитро, Зінич Олексій, номінуючи цього педагога тому, що це дійсно та людина, яка  любить свою роботу та учнів. «Щоранку, коли ми йдемо до школи, вона зустрічає нас світлою щирою посмішкою і пригощає різними смаколиками.  Валентина Володимирівна викладає  

українську мову та літературу і завжди говорить, що рідна мова, рідне слово - ключ до встановлення нації». Дякуємо Вам!

Янкова Таміла Миколаївна ,-  як пише Ротаєнко Анастасія з Кобринової Греблі, що на Тальнівщині – «у нашому класі викладає  біологію та хімію. На її уроках ніколи не буває сумно, панує весела атмосфера. Крім того, що вона вчитель, має різні захоплення, одне з яких - фотографування. Тому нікому не здається дивним, що Таміла Миколаївна є керівником гуртка «Юні фотоаматори». Можна довго дивуватися усім талантам Таміли Миколаївни, її працелюбності, відданості своїй  професії, любові до дітей, жаги до життя… Але просто хочеться перейняти весь її життєвий досвід, її мудрість і стати гідною людиною».

Учениця 6 класу з Єрківської школи  Катеринопільського району Гаркава Даша пише  про вчительку  англійської мови Оксану Віталіївну Похилюк: « На її уроках можна пізнати багато цікавого, вона запалює нас  прагненням до кращих та глибших знань англійської мови».

Учитель з великої літери - Калитенко Оксана Василівна -  з Боярського НВК Лисянського району. Як написала  Вергулецька Любов, коли  «Оксана Василівна розповідає про історію далеких країн,  начебто зараз бачить ті події, які відбувалися  тисячі років тому. Таке відчуття, що вона була присутня там, або неначе читає чийсь щоденник життя».

     «Школа для неї не просто робота, а хобі. Адже з нею ми зустрічаємось не лише на уроках, а й на додаткових заняттях. Не шкодуючи власного часу, вона завжди знайде хвилину, щоб пояснити незрозумілу тему чи допоможе розв’язати задачу», - так написали про улюбленого вчителя - Терещенко Валентину Петрівну, з села Кірове Корсунь-Шевченківського району   одинадцятикласники. Вони дякують Вам, дорога Валентино Петрівно, за те, що «вчили нас точним наукам, не зважаючи на нас супротив, за те, що робили наше шкільне життя цікавим і насиченим, за те, що пробачали нам невдалі жарти. Ми запам’ятаємо вас як чудового вчителя, найдобрішої душі людину, яка ніколи не залишалась байдужою до наших проблем. Щиро дякуємо вам за все!»

 Про свого найкращого вчителя  – Ніщименко Ольгу Олександрівну з  Боярської школи Лисянського району, яка також є класним керівником, Вікторія Вергулецька та Марія Ніщименко  пишуть, що «хочуть стати такою, як і вона, люблячою і мудрою вчителькою, адже кожен учень  нашої школи шанує та поважає її, і вона є для нас незаперечним авторитетом!»

 Демчук Марія, Вовченко Даша із Шубиних Ставів Лисянського району розповіли про вчителя іноземної мови Прокопенко Надію Федорівну та «її уроки життя».        

   Про Савченко Надію Василівну, вчителя філолога з Вотилівського НВК Лисянського району,  пише Вероніка Опенько, що це «людина гарної вдачі, яка прекрасно володіє своїм предметом, вміє захопити ним учнів. Її уроки цікаві і хочеться, щоб вони тривали довго-довго. Вона навчає нас добру, розуму, закладає в нас оте зернятко людяності, взаєморозуміння,  допомоги,  щоб в майбутньому воно проросло і зробило з нас справжніх людей з великої літери».

Переглядаючи роботи,  надіслані з Моринського НВК Звенигородського району, вразило те, що працюють учительські династії в одній школі, про одну з них - династію Калюжних - пише Роман Калюжний. Його тато, Ярослав Васильович, поспішає на уроки математики, а мама, Ольга Дмитрівна, навчає дітей фізики, економіки, технологій. Дідусь, Василь Тимофійович, і бабуся, Валентина Василівна Калюжні були також учителями математики. А як же бути йому? Він ще не знає, бо «бути аби яким учителем мені не можна. А хорошим, чи зможу?»

Щиру подяку ріднесенькій бабусі-вчительці Дорошенко Ользі Петрівні висловлює Колісник Іван з цієї ж школи. Він пише, що «не одне покоління вилетіло з-під її материнського крила. Пам’ятають і досі її вихованці нетрадиційні та цікаві уроки, повчальні виховні години, свята та виховні заходи.  Це людина, яка кожен день і кожен час живе думкою про школу та про нас, учнів, яка віддає школі та її вихованцям свою вчительську любов, яка всю  душу вкладає в дитячі серця. Ми любимо ваші цікаві уроки, хоч з нами буває немало мороки,  все нам прощаєте, а перед батьками хвалите та захищаєте. На педагогічній ниві ви сієте, садите, ростите тисячі вдячних дітей, мільйони розумних відповідей, високі рівні знань, творчі досягнення, міцні знання, перемоги  на олімпіадах, конкурсах, за все ми вдячні Вам, дорога Ольго Петрівно».  

Про свого улюбленого вчителя, Вчителя з великої літери,  Романенко Надію Василівну, написали Іващенко Карина та Корнеєва Анастасія. Вони їй щиро дякують і низенько вклоняються за її науку, «її чесну і мудру дружбу, за її ставлення до нас як особистостей!»

А Сторчовий Артем з  Орловецької ЗОШ  Городищенського району слова подяки адресує вчителю математики  Гергель Ользі Василівні. Він пише: «Таких учителів не так багато є у світі. Моя учителька у постійному творчому пошуку, вона йде в ногу із сучасністю і всі нові ідеї, як магніт, весь час притягують її до себе. Я вірю в те, що Ольга Василівна зможе підкорити будь-які висоти.  Я вдячний вчительці за те, що вона дає мені не тільки знання, а ще вчить бути щасливим, тут і зараз, на своєму уроці».

Про незабутні поїздки, які організовує Діхтяр Ольга Василівна  з Валяви Городищенського району, пише Горбань Марія. «Творча, активна, терпляча, справедлива, цікава – усі слова про неї, Ольгу Василівну. Робота справжнього вчителя не закінчується дзвоником з уроку. Ми любимо не тільки її уроки біології, основ здоров’я, а й поїздки, організовані нею. Ви запитаєте, яка подорож запам'яталася найбільше? Нам вдалося побувати в дивовижних місцях і побачити багато вражаючого та цікавого. Кожна хвилина стала для нас незабутньою!»

    У своєму листі  Масевич Яна, Пилінко Владислав та Цапенко Вікторія звертаються до організаторів конкурсу з проханням подякувати своїй учительці історії  Цапенко Олені Іванівні  з с. В’язівок Городищенського району.  Вони пишуть, що дякуючи Олені Іванівні, вони відвідали багато куточків України і серцем пригорнулися до побаченого.

 Мумренко Тарас  із с. Сахнівки Корсунь –Шевченківського району пише, що хоче від усіх учнів не тільки свого  класу, а й школи подякувати улюбленій учительці Людмилі Василівні Кириленко за незабутні, чудові поїздки та  екскурсії, які вона організовує.

     Гончар Олексій вдячний своїй вчительці математики Норенко Ользі Михайлівні із  Катеринопільської школи № 1  за знання, розвиток  інтересу до предмету. «Вчить Ольга Михайлівна, - пише він,- спілкуватися нас мовою математики. Моя вчителька – добра і хороша, вимоглива і справедлива, розумна і строга. А ще Ольга Михайлівна любить подорожувати цікавими місцями України. І цю любов вона передає  нам».

Благодійний фонд «Урожай – громаді» дякує  всім учасникам та сподівається, що саме такий конкурс додасть кожному вчителю неймовірний заряд енергії, творчої наснаги та бажання працювати ще краще! Адже для справжнього педагога визнання його високої професійної майстерності  та щирі, теплі слова подяки, шани і любові вихованців – найвища нагорода!

 


Повернутися на попередню сторінку